Орфографічний словник української мови. 2005.
зяючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до зяяти … Український тлумачний словник
паща — і, ж. Рот звіра, риби і т. ін. || зневажл. Великий і некрасивий рот людини. || перен. Темний, зяючий отвір у чому небудь … Український тлумачний словник